Укр

Тексти

Давай, скажи їй щось, зупини,
Немає жодної ночі, немає війни,
Серед цієї темряви та висоти є лише її вперте бажання піти.
Хто її ще, скажи, заспокоїть і зупинить, якщо не ти?

Просто спини її, не відпускай її,
Хай далі говорить усі дурниці свої
Хай далі змішує кров свою зі слізьми
Потім колись вона піде, але хай залишиться до зими.

Дивись, які тепер довгі ночі,
Які тягучі дими.

Навіть якщо світло зранку буде сліпуче та голубе
Вона все одно послухає лише тебе
Навіть якщо її святі будуть суворі і злі,
Хай це станеться потім. Чи не станеться взагалі.

Але не відпускай її,
доки сонце проступає в імлі,
Навіть якщо завершиться осінь і почнеться зима,
Вона все одно найбільше боїться лишатись сама.

Навіть якщо її святі будуть добрими у свїй журбі
Вона все одно може поскаржитися лише тобі
Можливо, тому що найсамотніше вона почувається саме в юрбі.

Скажи їй щось,
Чого ніколи не говорив,
Щось про людей і птахів, про тварин і риб,
Щось про вічність вугілля й невагомість зерна
Про те, що життя має тривати
Навіть тоді, коли триває війна.

Хто тобі, зрештою, ще повірить, якщо не вона.

© Сергій Жадан

Дивитися мультимедійну версію

Список текстів | Наступний текст