Укр   Pl   En  De

Тексти

Я їй говорю:
— Що ти малюєш увесь час?
— Це чоловіки, — відповідає вона, — а це жінки.
— Чому жінки в тебе завжди плачуть?
— Вони, — відповідає, — плачуть за вітром,
який ховався в їхньому волоссі,
плачуть за зібраним виноградом,
від якого терпкими були їхні язики.
І ніхто — ні чоловіки в прокуреному одязі,
ні діти з сірниковими коробками,
де лежать золоті скорпіони непослуху —
ніхто не зуміє їх втішити.

Любов чоловіків і жінок —
це отримані нами ніжність та безпорадність,
довгий перелік дарунків і втрат,
занурення вітру в травневе волосся.

Ах, як гірко покладатись на того,
кому довіряєш, як солодко розчаровуватись
у тому, хто торкався вночі твоїх уст.

Бо є речі примхливі й небачені,
і як би не розфарбовував їх,
виходить завжди те саме:

зірка висить над тобою,
повітря перекипає теплом.
Скільки світла ховає в собі
кожне жіноче горло.
Скільки ховає мороку.

© Сергій Жадан

Дивитися мультимедійну версію

Список текстів | Наступний текст