Укр   Pl   En  De

Тексти

Якби я був листоношею
в її кварталі,
якби я знав, звідки
їй надходять рекомендовані
листи,
можливо я краще
розумів би життя,
знав би як воно приводиться в рух,
хто його наповнює співом,
хто наповнює слізьми.

Люди, що читають газети,
люди з теплими
серцями, добрими душами,
старіють, нікого про це
не сповіщаючи.
Якби я був листоношею
в цьому кварталі,
я би навіть по їхній смерті
поливав квіти
на сухих балконах,
годував диких котів
на зелених кухнях.

Щоби, збігаючи сходами,
чути, як вона скаже:

листоношо, листоношо,
все моє щастя
вміщається в твоїй торбі,
не віддавай його
молочникам і залізним вдовам,

листоношо, листоношо,
смерті немає,
і поза смертю нічого немає.

Є надія,
що все буде так,
як ми захочемо,
і впевненість,
що все сталося так,
як ми хотіли.

Ах, який у неї
гіркий, невагомий голос.
Ах, який у неї
неможливий,
нерозбірливий почерк.
Таким почерком добре
підписувати смертні вироки —
ніхто нічого не виконає,
ніхто ні про що не здогадається.

© Сергій Жадан

Дивитися мультимедійну версію

Список текстів | Наступний текст