Укр   De  En

Тексти

Вночі він написав їй повідомлення. Щось про те, що цієї пізньої пори, коли над вулицями в липкому повітрі проносяться демони, й дим на кухнях гусне, пахнучи маком і шоколадом, він, як старий потяганий пірат, видивляється серед бузкової ночі вогні її помешкання, й відчуває своїм гострим щурячим нюхом, як ніжно пахне її шкіра, відчуває, як вона легко провалюється в свої сновидіння, ніби в крихкий і невагомий різдвяний сніг, і доки кристали морозу запікаються їй на устах, він несе свою вахту, охороняючи її спокій і розганяючи демонів своїми кубинськими сигаретами. Про те, що вулиці нині особливо лункі, тому кожен необережний крок і раптовий вигук сполохують голубів на дахах і розімлілих від сонця безпритульних, що селяться на літо в покинутих, розбомблених помешканнях. Хочеться говорити тихо, щоби тебе ніхто не почув, а почувши — не зрозумів.

© Сергій Жадан

Дивитися мультимедійну версію

Список текстів | Наступний текст