Укр   De  En

Тексти

Влітку
вона ходить кімнатами,
ловить вітер у кватирках,
ніби невправний рибалка,
що ніяк не налаштує
вітрила.

Підстерігає протяги,
ставить на них пастки.

Але протяги говорять їй:
надто ніжні твої рухи,
надто гаряча кров,
з такою витримкою
що ти можеш піймати
в житті!

Надто високо ти
здіймаєш долоні,
ловлячи пустоту.
Все, що вилетіло нам
із рук – лише порожнеча.
І все, на що
не стає терпіння –
лише вітер, який літає
над містом.

Сонце в ранковому небі,
схоже на апельсин
у шкільному ранці –
єдине, що має справжню вагу,
єдине, про що думаєш,
коли стає особливо
самотньо.

© Сергій Жадан

Дивитися мультимедійну версію

Список текстів | Наступний текст